Александр Печерский


  • Стати: сильніше, мудріше, ефективніше
  • Щоб зробити краще: себе, відносини, бізнес

Про мене

.

Цю сторінку я створив для того, щоб ви могли зрозуміти і відчути, чи я близький особисто вам, як людина, чи цікаво вам буде зі мною працювати.

Почну з перерахування основних фактів своєї біографії для тих, хто хоче «швидко і коротко».

З 55-nb років свого життя я присвятив 18 років — веденню тренінгів з практичної психології та бізнесу, 13 років психологічному консультуванню та life-коучингу, 5 років – роботі у сфері педагогіки, 6 років — роботі у сфері реклами та PR, 8 років — бізнесу у сфері підбору та розвитку персоналу. Щасливо одружений із третьої спроби:), батько трьох хлопців та однієї дівчинки.

Докладніше про мене, як фахівця у сфері психології:

    • Провів понад 10 тис. годин індивідуальних консультацій, а також близько 1000 особистісних та бізнес-тренінгів
    • Сертифікований консультант з когнітивно-поведінкової терапії
    • Сертифікований консультант з позитивної та транскультуральної психотерапії (на даний момент проходжу фінальну супервізію як психотерапевт)
    • Сертифікований Коуч/Сертифікований тренер.
    • Автор методики системного саморозвитку «Life-конструктор: 52 навички життя»

Ну а тепер кілька міні-замальовок із мого життя
щоб ви могли повніше уявити мій психологічний портрет 🙂

 

Дітинство

Коли мені було років 4, я придумав для своїх ігор шість персонажів, які мають різні характери та манери. І все своє дитинство під час ігор я любив перевтілюватися в когось із своїх героїв і відігравав його роль. Часто вони у моєму обличчі між собою навіть змагалися)). Загалом такий своєрідний тренінг акторської майстерності:) Згодом для кожного з цих персонажів я вигадував «легенди» з їхнього життя, складав долі, а також інтонації, ходи, жести…:)

Одним словом, схильність до занять психологією у мене була завжди, скільки я пам’ятаю.

Юність

Мої батьки завжди вважали, що маю «залізний» характер (у сенсі, якщо вже упрусь, то капець:). Ось невелика замальовка про це.

У мене був блискучий учитель математики, який заразив мене азартом до пошуку оригінальних рішень. Ну а азарт, як ви розумієте, – штука така, що іноді йдеш вабанк.

І ось одного разу я взяв на ключове контрольне завдання підвищеної складності, і не впорався. У результаті у мене в зошиті красувалася велика одиниця. Вчитель мені запропонував варіант, щоб її виправити: вирішити всі завдання всіх рівнів складності за один вечір.

Насправді на це пішов весь вечір і вся ніч. Для мене підлітка – це був подвиг, особливо враховуючи, що тему я справді не зрозумів))

Вранці я приніс новенький зошит, повністю заповнений від обкладинки до обкладинки правильними відповідями…/p>

Мабуть, ця схильність «ніколи не здаватися» зіграла в моєму подальшому житті одну з центральних ролей.

Молодість

Після отримання моєї першої спеціальності вчителя історії та методиста з виховної роботи я поїхав підкорювати Москву. Знайомих та родичів у мене в Москві не було. Грошей на найм житла теж. Розрахунок був на домовленість з одним навчальним закладом, який обіцяв студентам гуртожиток.

Надійти я туди вчинив, а ось із гуртожитком «кинули». І дізнався я про це у день приїзду…

Загалом, відклав я НЗ на дорогу назад, і став на два місяці особою без постійного місця проживання:), що поєднує навчання з пошуком роботи. У результаті активно-планомірних дій через два місяці я вже був із першою зарплатою, а також з новим, більш престижним місцем навчання, з житлом у будинку аспірантів МДУ та спеціальною стипендією))

Через 2.5 роки найцікавішого життя в Москві, я вибрав повернутися до рідного Луганська, але повертався я абсолютним переможцем: з другою вищою освітою, з дуже цікавим професійним та життєвим досвідом; з кваліфікацією з ведення тренінгових груп із синтон-програми, та ще купою міні-ресурсів на майбутнє життя.

Ну і, звичайно, кілька десятків коханих мною людей, які проводжали мене, сильно контрастували з моїм приїздом до Москви:)

Здатність володіти собою в найскладніших ситуаціях, діяти зібрано та продумано, — це те, що завжди рятувало і продовжує рятувати мене в житті.

Економічна криза 1998 року.

Так трапилося, що навесні 1999-го року були згорнуті всі проекти, якими я тоді займався, а разом із ними одразу й одночасно вичерпалися всі джерела моїх доходів.

Пікантність ситуації полягала в тому, що саме в цей момент моя дружина повинна була народжувати, і, відповідно, вся відповідальність годувальника сім’ї лежала на мені в гострому відчутному вигляді.

Сів я тоді за письмовий стіл, і запитав: «що робити, якщо потрапив у …опу?»))), який, на щастя, плавно переріс у запитання «що я хочу?». І зрозумів я, що хочу отримувати дохід утричі більший, ніж отримував досі, причому вже через 2-3 місяці. Я не знав ще «як саме» це в мене вийде, але цифру та термін записав великими літерами…

Ну, а далі реальність підтягнулася до моїх бажань, і в призначені терміни я дійсно став стабільно заробляти запланований дохід)). Правда для цього довелося поєднувати одночасно три роботи, але азарт мети надавав мені сил, тож я не дуже втомлювався.

Думати про процвітання, а не про виживання; в будь-якій ситуації прагне перемоги з великим рахунком, а не до того, щоб «хоч би не програти» — це те, чого мене навчило життя, і я їй за це дуже вдячний.

Навчання в Єрусалимському Університеті.

Я завжди мріяв здобути освіту світового рівня на стику психології та менеджменту. І ось, збулася моя мрія. Вступив я до Єрусалимського університету, склавши іспит з івриту на мінімальний прохідний бал.

У результаті перший семестр в університеті я знаходився можна сказати в мовному вакуумі. На лекціях я розумів лише десь 20% почутого, на семінарах може бути 40%.

Вихід я знайшов у рятівному винаході цивілізації під назвою «диктофон»:) Я записував на диктофон усі лекції, і вже вдома прокручував, розбирав по фразах про що там йшлося:).

Але це ще не все. Я вибрав програму прискореного навчання, за якою навчання йшло рік за два)) Тобто коли нормальні місцеві студенти складали по 4-5 іспитів за сесію, я складав по 8-10…

Ні, не можна сказати, що це було важко. З моїм рівнем знання мови було неможливо. Але, як виявилося, неможливого немає…

Загалом, почав я навчання в університеті затятим двієчником, а закінчив відмінником і жирною точкою у вигляді найвищого бала на курсі.

Неможливе – можливо. Тепер я це точно знаю.

Бізнес без стартового капіталу.

У 2004 році я загорівся ідеєю створення свого агентства з підбору та навчання персоналу. Але не якоїсь там чергової контори, а престижної та авторитетної агенції. Це вимагало великих вкладень у рекламу, хорошого офісу в центрі міста та ін.

Такої можливості у мене тоді не було. Але було сильне бажання і велика віра в перспективність і успішність цієї ідеї.

Саме з цією вірою я і прийшов до свого колишнього директора на телерадіокомпанію із пропозицією спільного створення цього бізнесу.

У свою чергу, завдяки моїй відданій та успішній роботі з ним у минулому, у нього були підстави мені довіряти (а може бути просто лояльне до мене ставлення та бажання допомогти)
У результаті я отримав домовленість на постійний рекламний супровід на 4-х провідних радіостанціях міста та офіс у центрі.

За три роки, за взаємними домовленостями, я викупив його частку вкладень в агентство, і став повноправним власником.

Я абсолютно впевнений у тому, що якщо ти дуже хочеш створити свій бізнес і дійсно впевнений у його перспективності, — завжди можна знайти спосіб та ресурси для здійснення задуманого.

Про стосунки з жінками.

Я розумію, що специфіка сайту така, що досвід у цій темі мені теж треба було б якось проілюструвати. Однак мені не до душі всілякі розповіді «героїв-коханців» про їхні подвиги. На мої переконання, це нетактовно по відношенню до тих жінок, про яких може йти мова.

Тому можу сказати лише те, що я виріс у досить консервативній сім’ї, і тому починав своє пізнання цієї теми з абсолютного нуля.

Надалі я настільки розкомплексувався, що був період, коли мене кинуло в іншу крайність:).

Загалом у моїх стосунках з жінками були і періоди великих успіхів, і періоди великих провалів. Двічі я збирав себе частинами після двох психологічно важких для мене розлучень.

Але зараз я розумію, що це просто життя мене готувала до зустрічі з головною жінкою в моїй долі, з жінкою, зустріч з якою я вважаю своїм найбільшим успіхом у житті. Хоча слово «удача» не передає того відчуття Божественного Дару, Любові, Вдячності та Захоплення, яке я відчуваю до своєї дружини щомиті нашого життя.

Жінки – одні з головних вчителів мого життя. Усьому, що я знаю про стосунки, я навчився (та й продовжую вчитися) на досвіді спілкування з прекрасною статтю. Ця така сфера, у якій без постійної практики нічого не зрозумієш:)

І нарешті про те, чому і навіщо я тут.

У певний момент до мене остаточно дійшла одна проста думка: Так, я вмію і можу багато. Моя винахідлива натура може видавати безліч бізнес-ідей. Але час життя тому не повернеш. Пора сказати всім цим бізнес-іграм «стоп» і віддати перевагу тій справі, яку я люблю найбільше в житті, до чого я відчуваю своє покликання скільки себе пам’ятаю; тому, що у мене завжди виходило і виходить найкраще — це сфера тренінгів особистісного зростання, лайф-коучингу та психологічного консультування.

І ось, після 11-річної перерви на бізнес, я вже 13 років цілком і повністю віддаюся улюбленій справі…

В принципі, я тут розповів лише про малу частину свого життєвого шляху та отримані уроки, але сподіваюся цього достатньо, щоб ви могли переконатися, що я не теоретик:)

Хочете отримати покроковий план вирішення
своєї проблеми?

Записатися на консультацію