Жінкам про вміння приймати кохання чоловіків

13 15

Кожна жінка мріє про те, як чоловік її любитиме, оберігатиме, піклуватиметься, цінуватиме.

І часто такий чоловік зустрічається і він любить, оберігає, піклується, цінує. Так вважає він сам, та й оточуючі бачать це.

Не відчуває цього лише сама жінка. Не бачить, не сприймає. І відбувається це не тому, що чоловік погано намагається, а тому, що жінка не навчена, не вміє приймати від чоловіка кохання, турботу, ласку.

Вміння приймати кохання чоловіків більшою мірою залежить від відносин із найпершим у житті кожної дівчинки чоловіком – її батьком.

Дуже точно, на мій погляд, висвітлює цю ідею Торсунов О. Г., фахівець з Вед, лікар і психолог.

«У ведичному товаристві хлопчиків та дівчаток виховували окремо один від одного. Дівчинка завжди повинна була перебувати під опікою батька та братів. Батько ніколи не повинен був ображати свою дочку, порівнювати її з будь-ким, особливо не на її користь. Він повинен був виявляти по відношенню до неї захоплення, дивитися на неї, як на принцесу. Саме батько вчив дівчинку приймати турботу від чоловіків.

Ведична культура стверджує, що стосунки дочки та батька – це перший роман у житті дівчинки. Найчистіший і непорочний. Перший досвід інтимних стосунків. Інтимних – значить сексуальних. Насправді це слово передбачає відносини близькі емоційно і духовно. Саме цей досвід закладає успіх у стосунках дівчини зі своїм чоловіком у майбутньому.

А які стосунки з батьком найпоширеніші зараз? Батька просто не видно вдома, навіть якщо він є. Або він дозволяє собі грубо поводитись, надмірно моралізувати, підсміюватись над дочками, порівнювати з ким-небудь не на краще і т.д. Це все закладає негативну програму. Це формує у дівчинці комплекси, закриває в ній енергію. Інший випадок, коли батька немає взагалі, і мати вкрай негативно висловлюється про всіх чоловіків. Це формує програму зневаги до чоловіків та небажання бути матір’ю, щоб не повторити її гіркий досвід.

Безперечно, на шляху до особистого щастя гармонізувати стосунки з батьком дуже важливо.

Для початку я пропоную простий і ефективний спосіб, з якого добре почати вчитися приймати кохання від чоловіків.

На самоті, тиші, краще в ліжку перед сном, подумки малюйте картини минулого. Уявляйте себе маленькою дівчинкою поряд зі своїм батьком. Уявляйте, як він каже вам слова підтримки, яка ви гарна, що ви найкраща дівчинка у світі. Не соромте себе, дайте волю уяві. І найголовніше, важливо відчути свої самовідчуття від таких стосунків із батьком, як вони впливають на ваші самовідчуття, самооцінку, стосунки з хлопчиками. Для посилення ефекту було б добре переглянути кінофільми, в яких проілюстровані такі стосунки між батьком та дочкою. При перегляді уявляти себе дома героїні. Важливо відчути величезний приплив довіри до батька.

Поняття Любов-Довіра-Віра сильно переплетені між собою.

Коли ми відчуваємо, що люблять нас? Коли ми знаємо, що в нас вірять.

Коли ми любимо, ми віддаємо людині свою любов, свою енергію і при цьому довіряємо цій людині, віримо, що вона прийме ваше кохання, що вона не завдасть вам зла у відповідь. А от якщо кохана людина, чи то батьки чи чоловік, у відповідь на кохання, завдає біль, то відбувається формування глибокої негативної установки – “кохання приносить біль”. І тоді або жінка повністю закривається на кшталт «не хочу ніякого кохання – це боляче» або постійно знаходить собі такі стосунки, в яких страждає, відчуває душевний біль. Це дуже сильна психологічна зав’язка і дуже важливо відстежити її в собі та швидше звільнитися від неї.

Про Віру мені хотілося б сказати трохи більше.

Спробуйте відчути свій стан, коли:

• Ви вірите, що Ви гідні бути щасливою.
• Ви знаєте, що Ваші батьки вірять у те, що Ви можете бути щасливою.
• Ви відчуваєте віру Бога в себе та у Ваше щастя.
• Ви вірите в те, що поруч із Вами найкраща саме для Вас людина.
• Ви вірите у свою дитину і вірите, що не дивлячись ні на що в неї все буде добре.
• Ви вселяєте у свою близьку людину віру, що вона найкраща.

Як писала Луїза Хей, питання віри – це миттєвість. Ви або вірите чи ні, віра до вас або приходить, або ні. Просто пустіть її у своє серце.

І трохи про Довіру. Дуже часто від жінок можна почути, що вона більше не любить чоловіка, бо перестала йому довіряти. У мріях про ідеального чоловіка також одне з перших місць побажає довіряти один одному. А ще звичніше почути: «Я боюся довіряти…» тобто є страх, що у відповідь на довіру нам завдадуть біль, ми очікуємо, що нам віддячать як мінімум у відповідь довірою, а то й любов’ю, турботою, розумінням. Правильно?

А що, якщо виключити процес очікування реакції у відповідь на нашу довіру? Довіряти просто так, бо довіряю, бо маю потребу довіряти?

Ще я подивилася, який сенс вкладено в слово «довіра» звичайним тлумачним словником. Словник С. Ожегова дає таке визначення: ДОВІРА – впевненість у чиїйсь сумлінності, щирості, у правильності чогось. А чи такий сенс ми вкладаємо у свої слова, коли говоримо: «Я йому довіряла, а він…». У сучасному звучанні довіра скоріше трактується як «він повинен ставитися до мене добре, тому що я така хороша». Мені здається, що ситуація зміниться, якщо кажучи «Я йому довіряю» ми матимемо на увазі: «Я вірю в його сумлінність, щирість, правильність думок, слів, дій».

А якщо прийняти за факт ідею про те, що в нашому житті не буває випадкових людей і подій, що все, що приходить у наше життя, покликане бути нашими вчителями, тоді потрібно взагалі просочитися глибокою довірою до тих людей, які завдають нам неприємностей, адже вони роблять це, щоб допомогти нам щось зрозуміти, усвідомити та змінити наше життя.

Автор: Моя кохана дружина Ольга Печерська)

Хотите решить вашу проблему?

индивидуальная консультация